Секретний інтернет: що таке Даркнет і що там відбувається?

03.09.2022

Кожен користувач інтернету хоч раз чув про Даркнет і темні справи, які там відбуваються. Але чи така страшна ця сторона мережі та хто її використовує? Нумо розбиратися.

 

Що таке Даркнет?

 

Інтернет умовно можна поділити на три шари:

— Видима мережа (індексована мережа, індексований веб) — частина мережі на поверхні: сайти можна знайти за запитом у пошуковій системі, вони відкриті для всіх людей і мають прості зрозумілі адреси;

— Глибока мережа (Deep Web, Глибокий інтернет, Невидима мережа) — частина інтернет-ресурсів, прихованих від пошукових машин. Власники таких сайтів відмовляються від індексації пошуковими системами, запаролюють доступ до сайту чи не пов’язують гіперпосиланнями сторінки. Робот пошукової системи не може індексувати сайти та сторінки;

— Даркнет (Dark Net, Темна мережа, Прихована мережа) — частина прихованого інтернету, яку не видно пошуковим машинам і звичайним користувачам. Мережа створена анонімною для відсутності цензури та заборон.

Даркнет має багато різних назв — “Темний веб”, “Тіньова мережа”, “Прихований веб” та інші. Почасти ці назви відбивають суть цього поняття, адже на сайти Даркнета не можна потрапити через звичайний браузер або знайти через пошуковик Google. Не варто плутати Даркнет і Глибоку мережу — на сайти Глибокої мережі можна зайти через звичайний браузер паролем або спеціальним посиланням.

Сенс Темної мережі в анонімності, але сама собою мережа не гарантує анонімності, лише дає інструменти. Користувач точно так, як і у звичайному сегменті інтернету, може завантажити вірус, відкрити дані про себе. Важливо пам’ятати, що анонімність та безпека в Даркнеті — хибне відчуття. Від кіберзлочинів на темному боці інтернету вас ніхто не захистить.

 

Як влаштований та працює Даркнет?

1995 року Військово-морські сили США розпочали розробку технології для анонімної передачі зашифрованих даних. Так з’явилася технологія “цибульної маршрутизації” (The Onion Router). Дані «обертають» в шари шифрування, які проходять через вузли передачі даних. Кожен вузол «знімає» шар шифрування та дізнається, куди далі надіслати дані.

2000 року вихідний код виклали у вільний доступ, і протягом кількох років розвертали вузли. У 2008 році вперше з’явився браузер Tor із вбудованою «цибульною маршрутизацією» другого покоління. Технологія реалізована через систему проксі-серверів, що встановлюють анонімне з’єднання.

Більшість сайтів Даркнета знаходяться на псевдодомені .onion і мають довгу адресу, що складається з набору букв і цифр. Деякі мають зашифровану назву компанії чи ресурсу, як дзеркала Facebook та BBC.

У Дарквебі є свої пошукові системи, які не відстежують трафік. Є також своя “вікіпедія”, яка називається Hidden Wiki. Це не енциклопедія, а скоріше каталог посилань на різні сайти. Річ у тім, що сайти в Даркнеті розміщують на віртуальних хостингах і часто змінюють їх для анонімності. Тому, щоб відвідати певний сайт, доведеться мати точну адресу. Тут і допомагають такі сайти-каталоги.

 

Хто і для чого використовує Даркнет?

Даркнет заробив собі славу сітки для злочинців. Однак Даркнет лише простір для даних і спілкування без “зіркого ока” урядових структур. Злочини вчиняють конкретні люди, приховані за ніками та аватарками.

Спочатку в Темній мережі спілкувалися журналісти та інформатори, а також люди, які переслідувалися владою, які намагалися уникнути політичних репресій. Тут також функціонують сайти, які піддали цензурі в деяких країнах. Наприклад, дзеркало сайту міжнародної служби новин BBC, створений для обходу цензури в таких країнах як Іран, Китай, В’єтнам та інші. У Даркнеті можна знайти цілком законні та легальні витвори мистецтва, фотографії та інші речі, які потрапили під цензуру.

Основний масив сайтів у Даркнеті умовно можна розділити на два типи: сайти, форуми без цензури та інтернет-магазини, які найчастіше продають незаконні товари: наркотики, зброю, дитячу порнографію, програми для кібершпигунства. З розвитком Біткоїна та криптовалют, користувачам стало простіше розраховуватися між собою, оскільки такі операції анонімні. Незаконні угоди стали простішими та безпечнішими.

У Даркнеті не діє авторське право, тому там часто розповсюджують фільми, книги, програмне забезпечення та інші об’єкти авторського права без згоди правовласника. Компанія Microsoft стверджує, що Даркнет став основною перешкодою на шляху становлення та розробки DRM-технологій, які програмним методом контролюють чи обмежують дії з контентом.

Небезпеки Даркнета

— Висока анонімність у Даркнеті часто дає почуття безкарності.

У Даркнеті немає цензури та правил, але якщо користувач порушує закон країни, в якій живе, це підпадає під адміністративний чи кримінальний кодекс. Якщо такого користувача спіймають, він постає перед судом, як за злочини в офлайні. Важливо пам’ятати, що таких злочинців теж ловлять: у 2017 році спіймали творця найбільшого сайту з дитячою порнографією Elysium, а у 2013 — творця найбільшого інтернет-магазину наркотиків Silk Road.

— У Даркнеті можна стати жертвою хакера.

У цій мережі продають дані: особисті дані людей, номери карток, доступи до сервісів, номери страховок та інше. При цьому можна стати жертвою заповзятливих хакерів: вас можуть зламати та завдати шкоди комп’ютеру, вкрасти дані. За допомогою даних легко отримати доступ до рахунків і вкрасти гроші швидко та непомітно.

— Купувати щось у Даркнеті не те саме, що купувати у звичайному інтернет-магазині

Більшість речей, які продаються в Даркнеті, незаконні, а продавці ховаються під ніком і аватаром. Можна просто переказати гроші та не отримати нічого, крім втраченого часу та коштів. Продавці у таких ситуаціях просто зникають. Звичайно, можна поскаржитися на продавця модератору ресурсу, але навряд чи це дасть хоч якісь плоди.

— Якщо ви «забредете» не туди, велика ймовірність отримати дозу контенту, що шокує.

У прихованій мережі немає цензури: там можна знайти відео та фото вбивств, зґвалтувань, тортур чи їх докладні описи. Глядачам доступні збочення на будь-який смак. Користувач може побачити подібний контент, відвідавши сайт або гілку форуму помилково чи просто з цікавості.

— У Даркнеті можна стати жертвою психопата

Відсутність цензури та відчуття вседозволеності приваблюють багатьох психічно хворих людей. У Даркнеті легко можна натрапити на психопатів і соціопатів, які шукають собі легких жертв. Оскільки спілкування є анонімним, можна стати жертвою психологічного насильства. Особливо чутливих користувачів можуть довести до самогубства.